Реформа старшої школи: що насправді чекає на дітей з 2027 року і чому батьки непокояться

Міністерство освіти підтвердило: з вересня 2027 року дев'ятикласники не просто переходитимуть у 10 клас, а обиратимуть, куди піти далі — в академічний ліцей чи професійний коледж. Трамвай розібрався, як це працюватиме і що треба знати батькам.

Обговорюємо цю новину в Telegram. Приєднуйтесь до коментарів на каналі: Київ, Дніпро, Полтава.

Про що йдеться

• 🎓 Що змінюється після 9 класу
• 🏫 Як виглядатимуть нові ліцеї
• 🚌 Як діти добиратимуться до школи
• 👨‍👩‍👧‍👦 Що робити батькам
• ❓ Навіщо все це потрібно

Два шляхи замість одного 🎓

Зараз після 9 класу всі йдуть у 10-й — хочеш не хочеш. З 2027 року буде по-іншому. Дитина зможе обрати:

Академічний ліцей — для тих, хто планує вступати до університету. Тут можна обрати профіль: точні науки, мови та література або гуманітарні предмети. Будуть поглиблено вивчати те, що цікаво, і готуватися до ЗНО.

Професійний коледж — для тих, хто хоче швидше отримати професію. Дитина одночасно закінчує школу і здобуває спеціальність. Потім можна або йти працювати, або все одно вступати до вишу.

Звучить гарно, але є нюанси. По-перше, вибір у 15 років — це серйозно. Багато підлітків ще не знають, чого хочуть. По-друге, якщо дитина помилиться з вибором, перейти з коледжу до ліцею (чи навпаки) може бути складно.

Великі ліцеї замість маленьких шкіл 🏫

Нові ліцеї будуть іншими, ніж звичайні школи. По-перше, великими — щонайменше 100 дітей у кожному класі. Це потрібно, щоб можна було формувати групи з різних предметів.

Уявіть: дитина хоче вивчати хімію поглиблено, а її однокласник — історію. В маленькій школі це неможливо, бо дітей мало. А у великому ліцеї можна зібрати окремі групи для кожного предмета.

Читайте також:

Куди піти вчитися випускникам: ТОП-20 спеціальностей та кращі вузи для них

Филипп Лобанов

05 червня 14:26

10 клас стане пробним. Дитина може спокійно звикнути до нового місця, подивитися, чи підходить їй обраний профіль. Якщо через рік зрозуміє, що помилилася — не біда, можна перейти на інший напрям.

Уроки теж будуть проходити по-іншому. Замість того, щоб цілий рік сидіти з одними й тими самими однокласниками, діти зможуть переходити з групи в групу залежно від предмета.

Максимум 30 км до школи 🚌

Найбільше батьки переживають: а як дитина добиратиметься до цього ліцею? Міністерство каже: ліцей буде максимум за 30 кілометрів від дому. А зазвичай — ще ближче, за 10-20 км.

Везти дітей будуть шкільні автобуси за рахунок місцевої влади.

Але ось питання: чи вистачить грошей у всіх громад на ці автобуси? Чи будуть дороги нормальними? 30 км звучить небагато, але якщо їхати ямами зимою — це може стати випробуванням. І що робити, якщо автобус зламається?

Якщо для когось відстань виявиться занадто великою, доведеться або шукати інший ліцей, або переїжджати ближче до обраного. МОН згадує про можливість інтернатів, але питань більше, ніж відповідей: хто платитиме за проживання та харчування? Хто нестиме відповідальність за 14-15-річних дітей за 30 км від дому?

Найбільша проблема — діти з маленьких сіл. Якщо в селі немає ліцею, немає доріг або автобусів, що робити? Закінчувати освіту після 9 класу? Але ж це всього 14-15 років — ще діти. А батьки не завжди можуть дозволити собі переїзд або оплату інтернату.

Невирішені питання, на які МОН досі не відповів ❓

Фінансування:

• Хто платитиме за інтернати, харчування та проживання?
• Чи вистачить грошей у громад на шкільні автобуси?
• Звідки візьмуть кошти на сучасне обладнання для всіх ліцеїв?

Вступ та відбір:

• Чи будуть вступні іспити до академічних ліцеїв?
• Що робити, якщо всі хочуть до одного престижного ліцею?
• Як забезпечити справедливий відбір без корупції?

Діти з віддалених сіл:

• Куди йти вчитися, якщо найближчий ліцей за 50 км?
• Чи означає це кінець освіти після 9 класу для багатьох?
• Як не допустити, щоб якісна освіта стала привілеєм міських дітей?

Відповідальність за неповнолітніх:

• Хто відповідатиме за 14-15-річних дітей у великих ліцеях?
• Як забезпечити безпеку в закладах на 1000+ учнів?
• Що робити, якщо дитина захворіла або сталася екстрена ситуація?

Довгострокові наслідки:

• Чи не призведе це до остаточного знелюднення сіл?
• Якщо діти їдуть вчитися в місто, чи повернуться вони в село?
• Хто працюватиме в сільському господарстві через 10-15 років?
• Чи не стане це ще одним кроком до зникнення українського села?

І ще важливо: дитина зможе обрати будь-який ліцей, який їй підходить, а не тільки той, що в її районі. Головне — щоб там був потрібний профіль. Правда, якщо всі захочуть до одного престижного ліцею, виникне конкуренція і, можливо, додатковий відбір.

Чи потрібно буде складати іспити? МОН поки що не оприлюднив чіткі правила вступу до академічних ліцеїв. Зараз до коледжів після 9 класу вступають через співбесіду з одного-двох предметів та мотиваційний лист. Можливо, схожі правила будуть і для ліцеїв, але це ще уточнюється.

Що робити батькам зараз 👨‍👩‍👧‍👦

Опитування показало: половина батьків взагалі не знає про ці зміни. А треба б знати, особливо якщо ваша дитина зараз у 5-6 класі — саме вона й піде до ліцею в 2027 році.

Звичайну школу не закриють. Початкові класи (1-4) залишаться там, де є. Середні (5-9) теж нікуди не дінуться. Змінюється тільки старша школа — 10-12 класи.

Читайте також:

Українські першачки отримають по 5 тисяч гривень на шкільні речі

Наташа Митрофанова

07 липня 14:19

У школах з'являться кар'єрні радники — люди, які допомагатимуть дітям зрозуміти, що їм цікаво і куди рухатися далі. Поки що це планується, але хоча б якась допомога в виборі буде.

Навіщо все це затіяли ❓

Реформа — це не вигадка міністра, а частина великих змін у школах, які йдуть з 2018 року. Їх не скасують після війни, бо вони прописані в законах.

Проблема справді існує: зараз діти з села та з міста отримують зовсім різну освіту. У селі в класі 5 дітей, немає нормальних кабінетів, вчителів не вистачає. У місті — краще, але теж не ідеально.

Великі ліцеї з сучасним обладнанням теоретично можуть це виправити. Але є ризик, що замість вирівнювання можливостей отримаємо нову нерівність: престижні ліцеї в обласних центрах і звичайні — в районах.

Що думають самі учасники процесу:

• 67% дітей хочуть вчити те, що знадобиться в житті
• 63% — самі обирати предмети
• 57% — щоб предметів було менше, але якісніше

Але тільки 13% учнів повністю підтримують реформу, решта ставиться нейтрально або з пересторогою. Батьки теж не в захваті: повністю підтримують 12-річну систему лише 11% мам і тат.

Головні невирішені питання: 

МОН обіцяє, що до 2030 року всі ці питання будуть вирішені. Але батьки, чиї діти зараз у 5-6 класах, мають право на відповіді вже зараз — адже планувати майбутнє треба сьогодні.

В інших країнах школярі вчаться 12 років і можуть обирати, що саме вивчати. Але чи підходить їхній досвід нам — велике питання. У них інша культура, інше фінансування, інший рівень доріг.

Перші випускники нової системи будуть у 2030 році. До того часу всі помилки мають бути виправлені. Принаймні, так планують.

Обговорюємо цю новину в Telegram. Приєднуйтесь до коментарів на каналі: Київ, Дніпро, Полтава.

Якщо ви хочете поділитися новиною з Трамваєм, пишіть на [email protected], або в наш чат-бот у Telegram – https://t.me/tramnewsbot