Від підлітків з TikTok до директорів фондів — хто в Україні краде гроші зі зборів на ЗСУ
Цього тижня в Україні спалахнув черговий скандал навколо донатів. Цього разу — навколо медичного батальйону «Госпітальєри», одного з найвідоміших волонтерських підрозділів країни.
Журналістка Ольга Худецька зафіксувала, що кошти зі зборів знімалися кілька разів на добу без публічних звітів, а з сайту зникли адреси криптогаманців. Командирка Яна Зінкевич усі підозри відкидає і обіцяє повний фінансовий звіт. Але скандал вчергове підняв питання, яке болить з 2022 року: а ти взагалі знаєш, куди йдуть твої гроші?
Допоможіть журналістам Vgorode.ua виконувати свою роботу. Підтримайте фінансово >>> ❤
За даними Opendatabot, лише за 2025 рік в Україні відкрили майже 49 тисяч кримінальних проваджень за статтею «Шахрайство» — і це вже зменшення порівняно з рекордним 2023-м, коли таких справ було понад 82 тисячі. Серед них — сотні справ про псевдоволонтерів і фейкові збори на ЗСУ. При цьому кіберполіція попереджає: до суду з усіх цих справ доходить лише кожна п'ята.
Обсуждаем в Telegram: Киев, Днепр, Полтава, Одесса, Харків, Львів
Що сталося з «Госпітальєрами»
6 березня 2026 року журналістка Ольга Худецька опублікувала пост у X, де звернула увагу на відсутність фінансових звітів «Госпітальєрів».
За її словами, гроші з рахунків збору знімалися кілька разів на добу дрібними сумами — щойно накопичувалося 10–20 тисяч гривень. Також вона виявила, що для діяльності батальйону зареєстровано щонайменше 14 юридичних осіб — ТОВ, громадські організації та благодійні фонди, частина з яких зареєстрована на родичів засновниці.
Окремо користувачі зафіксували, що з британського благодійного фонду батальйону Hospitallers Ukraine Aid до вересня 2024 року надійшло 1,3 млн фунтів стерлінгів — а фінзвіту після цього так і не з'явилося.
Командирка батальйону, народна депутатка Яна Зінкевич відкинула звинувачення у крадіжці. «Батальйон не отримує державного фінансування. Ми існуємо виключно завдяки вашій довірі. Щомісяця нам необхідно 6–7 мільйонів гривень», — написала вона у Facebook. Зінкевич визнала, що звітність справді виходила нерегулярно — через «надзвичайно високе операційне навантаження». Зведений фінансовий звіт, за її словами, готується.
Важливо: прямих доказів крадіжки наразі немає. Це — питання прозорості, а не доведеного злочину.
А ось де точно крали — десять доведених справ
На відміну від «Госпітальєрів», у цих випадках шахрайство вже доведене або розслідується як кримінальна справа.
Найбільш цинічний випадок — Київ, вересень 2025. Двоє братів обирали собі жертв нетипово: ошукували саме звільнених із полону військових, яким держава щойно виплатила компенсації. Привласнили близько 1 млн грн. Деталь, від якої перехоплює подих: організатора схеми вже засудили в грудні 2024 року — отримав 4 роки з іспитовим строком. І одразу, не виходячи з-під нагляду, продовжив ошукувати людей.
Тернопільщина, липень 2025. Чоловік збирав кошти «на лікування поранених» з осені 2022 року — три роки поспіль. Реальних поранених, яким він допоміг, слідство не знайшло. Кременецький районний суд засудив його до 10 років ув'язнення.
Київ, жовтень 2025. Двоє молодиків — 17 і 20 років з Одеси — створили фейковий TikTok-акаунт від імені командувача Сил безпілотних систем Роберта «Мадяра» Бровді. Публікували реальні відео командира, просили донатити «на підрозділ». Гроші витрачали на власні потреби. Їм загрожує до 8 років ув'язнення.
Черкащина, січень 2025. Троє чоловіків створили десятки фейкових акаунтів у соцмережах, де використовували вкрадені фото і документи реальних військових. Привласнили понад 2,5 млн грн. «Кіберполіцейські відстежили весь ланцюг руху грошей — від моменту їх привласнення до легалізації», — повідомила Нацполіція.
Київ, грудень 2025. Тридцятирічна підприємиця разом з матір'ю і знайомим через Telegram-канали пропонувала квадрокоптери DJI Mavic для ЗСУ нижче ринкової ціни. Після передоплати — зникала. Загальна сума обману — понад 2 млн грн.
Львів, червень 2025. 41-річний мешканець Львова три роки — з 2023 по 2025 — переконував людей через месенджери перерахувати кошти на його картки «для армії». Серед жертв — волонтери і самі військовослужбовці. Загальна сума — майже 1,3 млн грн.
Суми, червень 2025. Четверо мешканців Сум зареєстрували «благодійну організацію» і через соцмережі обіцяли спрямовувати гроші на ЗСУ та постраждалих. Частину просто витрачали на себе. Задокументовано незаконне використання понад 1,6 млн грн.
Дніпропетровщина, 2024. Шахраї знаходили в мережі оголошення про збори на ЗСУ — і самі зверталися до авторів, представляючись польськими волонтерами, що хочуть «допомогти з переказом». Далі виманювали дані карток або гроші. Ошукали майже 100 людей на понад 1 млн грн.
По всій Україні, 2023. Організована група з 4 людей продавала через інтернет машини та дрони для ЗСУ — після передоплати зникала. Загальна сума — понад 20 млн грн. Під час обшуків вилучили 87 банківських карток і 43 телефони. Їм загрожує до 20 років.
Волинь, березень 2026. Двоє волинян постануть перед судом за псевдовиробництво дронів для ЗСУ — збирали кошти на ніколи не існуюче виробництво.
Чому більшість шахраїв уникають покарання
За підсумками 2025 року Opendatabot зафіксував 48 871 кримінальне провадження за статтею «Шахрайство» — на чверть менше, ніж у 2024-му, але у 1,8 раза більше, ніж до повномасштабної війни. Підозру вручили лише у кожній п'ятій справі. До суду дійшло і того менше — 18%.
Причини прості.
По-перше, перевантаження: слідчих і прокурорів більше не стало, а справ — у рази більше.
По-друге, анонімність: фейкові акаунти, підставні картки, криптогаманці — ланцюжок важко відстежити.
По-третє, самі потерпілі: подають заяву, потім зникають — виїжджають, втомлюються, махають рукою.
По-четверте, пріоритети воєнного часу: шахрайство на 5 тисяч гривень об'єктивно відходить на другий план порівняно з воєнними злочинами.
І нарешті — м'які вироки: навіть засуджені часто отримують умовні строки й одразу продовжують діяльність, як у справі братів із Києва.
Як перевірити збір перед тим, як переказати гроші
Кіберполіція і волонтерські організації виробили прості правила. Ось що варто зробити перед тим, як натиснути «переказати».
Перевірте вік акаунту і фото. Скільки йому місяців? Чи є там реальні знімки з конкретними людьми? Завантажте фото у Google Images: якщо воно «засвічене» на десятках інших сторінок — це тривожний знак.
Картка фізособи — поганий знак. Справжній аферист майже завжди просить переказати на звичайну картку невідомої людини. Легальний фонд має офіційний IBAN. Реквізити перевіряйте на сайті Мін'юсту: usr.minjust.gov.ua.
При цьому власник картки, на яку ви переказуєте, часто сам є жертвою: через P2P-біржі криптовалюти (наприклад, Binance P2P) шахраї купують крипту за банківські перекази — і реальна людина отримує гроші як нібито «оплата за крипту», навіть не підозрюючи, що бере участь у схемі. Далі кошти через ланцюжок криптогаманців виводяться кінцевому шахраю. Поліція розплутує таку «карусель» місяцями.
Перевірте фонд через Opendatabot або YouControl. Введіть назву або ЄДРПОУ — побачите дату реєстрації, засновників, судові справи. Фонд, зареєстрований тиждень тому на невідому особу — червона лампочка.
Вимагайте звітність. Порядна організація регулярно публікує звіти: хто, скільки, куди. Немає жодного звіту за місяць роботи — не поспішайте.
Збір від імені відомого військового. Зайдіть на офіційну сторінку або Telegram-канал командира і перевірте, чи він справді зараз проводить збір. Більшість відомих військових одразу попереджають про шахраїв у своїх каналах — як це робив Мадяр.
Хочете, щоб ми висвітлили певну тему чи ситуацію? Пропонуйте. Розглянемо, перевіримо і зробимо матеріал. Пишіть на [email protected].
FacebookTelegram-канал